19 березня 2020 року Ліні Василівні Костенко виповнилось  90!




Ліна Костенко (Нар. 1930р.) поет-шістдесятник «цитадель духу» української літератури  Народилася 19 березня 1930р. в м. Ржищеві під Києвом в учительській родині. Батька переслідували КДБ та перед війною кинули в табір. У 1936р. родина перебралася до Києва. Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро». У 1946р. були опубліковані її перші вірші. Провчившись деякий час у Київському педагогічному інституті, у 1952р. стає студенткою Московського літературного інституту. Незабаром виходять перші збірки. Стала однією з найактивніших учасниць шістедяситників. Збірку «Зоряний інтеграл» заборонили цензурою. Однак письменницю не арештували. Вона продовжувала писати і згодом, у 1977р, знову друкувалися твори. Отримала Державну премію України ім. Шевченка, премію фундації Антоновичів, премія Франчески Петрарки та медаль Святого Володимира. Стала лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Теліги, професором Києво-Могилянська академії. У 90-х роках перестала брати участь у громадському житті, відмовилася від звання Героя України. Лише в період «помаранчевої революції» у 2004р. на деякий час повернулась до громадського життя. Творчість: -         збірка «Проміння землі» (1957р.) -         збірка «Вітрила» (1958р.) -         збірка «Мандрівка серця» (1961р.) -         збірка «Зоряний інтеграл» -         збірка «Княжа гора» -         збірка «Над вічними берегами вічної ріки» (1977р.) -         роман «Маруся Чурай» -         збірка «Неповторність» (1980р.) -         збірка «Сад нетанучих скульптур» (1987р.) -         збірка «Вибране» (1989р.) -         роман «Записка українського самашедшого» (2011р.) Корисні матеріали: Висловлювання відомих людей про творчість Ліни Костенко Коротка біографія Ліни Костенко Твір на тему: «Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко» Інтимна лірика Ліни Костенко Пейзажна лірика Ліни Костенко Філософська лірика Ліни Костенко Аналіз творчості Ліни Костенко Творчість Ліни Костенко Життєвий та творчий шлях Ліни Костенко Ліна Костенко - Біографія Інші твори автора: Ліна Костенко - Маруся Чурай Ліна Костенко - Записки українського самашедшого Ліна Костенко - Біографія Ліна Костенко - Берестечко Ліна Костенко - Страшні слова, коли вони мовчать Ліна Костенко - Збірка віршів Ліна Костенко - Українське альфреско Ліна Костенко - Сніг у Флоренції Ліна Костенко - Маруся Чурай (АНАЛІЗ) Ліна Костенко - Скіфська Одіссея

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kostenko-lina/2252-lina-kostenko-biografiya-skorocheno Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Посередній учитель розповідає. Хороший вчитель пояснює. Чудовий вчитель показує. Геніальний вчитель надихає.

 https://learning.ua


 Цікава онлайн - платформа. Завданння з математики, української та англійської мов. 

 https://naurok.com.ua/test/homework/152278




Що таке Конституція? Для чого вона потрібна і як впливає на наше життя?

https://www.youtube.com/watch?v=qZ38qzNCZYc

https://vseosvita.ua/library/rankovi-zustrici-u-1-klasi-nova-ukrainska-skola-198385.html

                                        

                                                   

   

 

   

    

У сучасному світі навчатись і перевіряти свої знання потрібно систематично.

   Тому мої  учні із  великим задоволенням  беруть участь у різноманітних конкурсах та олімпіадах.

     Недавно другокласники  мали змогу бути учасниками  шкільної дистанційної олімпіади  «Всеосвіта  Весна – 2019». Із завданнями  впоратись нелегко. Потрібно уважно прочитати, перш ніж дати відповідь. Але вони це зробили. Кутна Ірина зайняла III місце. Комусь не вистачило однієї! правильної відповіді до перемоги. Інші учні отримали сертифікат учасника.

       Але для усіх дітей це все одно перемога. Адже з кожним роком вони стають впевненіші і  сміливіші. І нехай цей досвід їм допоможе долати  нові вершини.  

Рекомендації МОН

Додаток

до листа ТОКІППО

від 23.08.2016р.  №01-02/717

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу  в початковій школі 

Коненко Л.Б., методист з початкової освіти

лабораторії дошкільної і початкової освіти ТОКІППО

        Концепція нової української школи направлена на побудову такої школи, яка стане безпечною і дружньою до дитини та давати якісну освіту, здійснить переорієнтацію навчання із засвоєння величезної суми знань, на освоєння компетентностей.

        У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів  продовжується робота над виконанням Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти.

        У  2016/2017 навчальному році основними завданнями початкової школи є підвищення якості освітніх послуг:   здійснення компетентнісного   підходу до організації навчально-виховного процесу, формування ключових та предметних компетентностей, розвантаження та оновлення програм початкової школи  та зміна системи оцінювання навчальних досягнень учнів; вдосконалення міжпредметних зв’язків, зміни підходів до підготовки і проведення уроку як основної форми організації навчальної діяльності в умовах класно-урочної системи навчання (конструювання на засадах міжпредметної інтеграції); розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, що мають на меті практичну спрямованість навчання і базуються на взаємозв’язках урочної та позаурочної діяльності повніше забезпечення наступності між дошкільною, початковою  та базовою загальною середньою  освітою; покращення умов навчання та виховання молодших школярів, насамперед, першокласників (облаштування кімнат для відпочинку (сну), гральних куточків, ігрових кімнат тощо); забезпечення успішного функціонування груп продовженого дня; забезпечення готовності до повного оновлення змісту початкової освіти у 2018 р.

Формуванню в учнів цілісної картини світу сприятимуть інтегровані уроки (коли у межах одного уроку вивчається матеріал різних навчальних предметів), а також бінарні інтегровані уроки (коли у межах двох уроків поспіль опрацьовується матеріал двох і більше навчальних предметів). Основою ефективності таких уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів.

Особливість планування і проведення інтегрованих і бінарних інтегрованих уроків у початковій школі полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий предмет, що інтегрується, викладає фахівець (учитель, який викладає відповідний предмет в основній школі).

Звертаємо увагу, що відповідно до Інструкції щодо заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України 08.04. 2015 року № 412) дату і тему кожного з бінарних інтегрованих уроків записують окремо на сторінках фіксації проведення уроків із певного предмета, а дату і тему інтегрованого уроку фіксують на сторінці одного (за вибором учителя) з тих навчальних предметів, зміст яких інтегрувався.

        Міністерство освіти і науки та освітня платформа EducationalEra створили спільний проект, спрямований на розвантаження та осучаснення чинних навчальних програм. Метою проекту є підготовка Концепції нової української школи, що передбачатиме зміну програм, підручників, стандартів та підходів вчителів. Концепція впроваджуватиметься з 2018-го року.

     4 серпня Колегія Міністерства освіти і науки України затвердила 13 оновлених та "розвантажених" навчальних програм для школярів 1-4 класів, які застосовуватимуться в молодшій школі вже з 1 вересня.

 Згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016  № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів» оновлені наступні програми:                       

«Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Інформатика», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво», «Музичне мистецтво», «Я у світі», «Фізична культура», «Природознавство», «Основи здоров'я», «Іноземні мови для загальноосвітніх та  спец. навчальних закладів».

    З одного боку, зміни торкнулися приблизно 10% змісту чинних програм, з іншого - ці зміни є реальним переходом до іншої філософії освіти, яка відповідає 21 століттю і європейському розвитку України: не тиснути на дитину, а заохочувати (замість контролю темпу читання на час - розвиток виразного, правильного читання і розуміння тексту), не змушувати зубрити, а пояснювати і давати можливість вчитися на практичних завданнях (замість літнього зубріння таблиць множення - практичне опанування властивостей множення на уроках), розвивати в дітей вміння висловлювати свою думку, а не мислити за нав'язаними шаблонами (замість "складання речень за схемами" - розвиток усного мовлення і складання есе вже у 3-му класі).

    Зміни, що торкнулися абсолютно всіх оновлених програм. Зокрема, знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми – учителі визначатимуть їх самостійно. Ця новація покликана зробити навчальний процес логічнішим та дати більшу свободу вчителю, адже кожен клас має свої індивідуальні особливості, що впливають на те, скільки часу потрібно витрачати на кожну окрему тему. Програми привели у відповідність до вікових особливостей дітей. Для цього експерти перенесли деякі теми у більш старші класи та скасували ряд вимог, що ставилися перед молодшими школярами.

Знято дублювання змісту у  навчальних предметах «Основи здоров'я», «Я у світі», «Природознавство». Здійснено перерозподіл тем між класами, щоб привести процес навчання у відповідність до вікових можливостей молодших школярів та принципу здоров’язбереження

Уніфіковано термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників. Це дозволило максимально наблизити термінологію до вікових особливостей дітей, а також сприятиме побудові міжпредметних зв’язків.  

Що саме зміниться з нового навчального року?

В програмі  української мови.

Основне завдання курсу "Українська мова" – це навчити дитину висловлюватись у будь-якій ситуації

·        знято  складні для учнів початкової школи теми: «Умовне позначення слів», «Спосіб умовного позначення речень», «Складання речень за

·        поданою графічною схемою»;

·        посилено практичне ознайомлення з реченням;

·        осучаснено перелік словникових слів (замість комбайнер, фартух, фанера – радісний, милосердний, співчуття тощо);

·        зроблено акцент на розвитку усного мовлення, а не на побудові речень за схемами;

·        уведено жанр есе у 3-му класі, щоб стимулювати дітей вільно висловлювати свою думку (замість текст-роздум, текст-міркування, текст-розповідь, які перенесені в старші класи);

·        у 1 класі залишені тільки найпростіші слова для звукового аналізу. Наприклад, "ліс", "мама" тощо.  Складні, з погляду звукового аналізу, слова перенесні до третього класу;

·        з другого класу вилучені дві непосильні для дітей теми: "Спільнокореневі слова" і "Правопис ненаголошених е/и". Їх перенесли до третього классу;

·        у другому класі зібрані усі правила переносу. Ця тема посильна для другокласників, позаяк вони вже пишуть у зошитах і щодня використовують перенос;

·        у 3 класі ввели такий тип мовлення, як есе, натомість забрали вимогу писати текст-роздум, текст-міркування, текст-розповідь, які мають чітку структуру. Вилучили з вимог письмо на дошці .

·        у 4 класі повністю вилучили складну тему "Правопис особових закінчень дієслів". З програмових вимог вилучили письмо на дошці.

      Математика:

•      зміщено акценти із знаннєвих результатів на діяльнісні (враховано пропозиції щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями);

•      у програмах 1-2  класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та 20, таблиць множення та ділення;

•      вчителі зможуть самостійно збільшувати кількість годин на вивчення  складних тем, що забезпечить усвідомлене оволодіння відповідною обчислювальною навичкою.

•      у 1-ому класі учні ознайомлюються з додаванням та відніманням без  переходу через розряд в межах 100. Від них вимагається лише розуміння прийому порозрядного додавання і віднімання. А вимога набуття дитиною обчислювальної навички вимагається в 2-му класі;

•      табличка множення у другому семестрі другого класу і лише до п’яти;

•      у 2-му класі учні вивчають сутність дії множення і ділення, а самі таблиці використовують при обчисленнях. Таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідні таблиці ділення вводяться на рівні ознайомлення. Знання таблиць множення напам’ять передбачається програмою 3-го класу.

Літературне читання:

•      з кола читання вилучено неактуальних радянських авторів, додано сучасних (з використанням рекомендаційних списків дитячої літератури від Національної бібліотеки України для дітей та авторитетних електронних ресурсів);

•      планується  видання хрестоматії для учнів початкових класів  для серії «Шкільна бібліотека», до якої увійдуть твори сучасних авторів;

•      скасовано кількісний показник темпу читання, зроблено акцент на розвитку якісного читання дітей – вчитель має розвивати не лише темп,  а й спосіб читання, виразність, правильність, розуміння прочитанного;

•      змінено підходи до аналізу тексту – оцінювати не героя (позитивний-негативний), а вчинки, стимулювати дитину висловлювати свої емоції від прочитаного, розвивати задоволення від читання, а не вимагати виконання інструкцій.

Іноземні мови:

•      замість письма «слів, словосполучень і речень» – усний курс у 1 класі – розвиток мовлення, здатність вести прості діалоги (письмо вводиться

лише в 2 семестрі 1 класу, лише букви і прості слова);

•      скорочено  обсяги висловлювань у мовленнєвій компетенції «Говоріння» та обсяги письмових повідомлень у мовленнєвій компетенції «Письмо»;

•      додано сучасні теми, цікаві дітям молодшого віку;

•      уточнено мовленнєві функції щодо опису емоційного стану.

Природознавство:

•      дотримується принцип послідовності викладання матеріалу і поступовості у нарощуванні складності;

•      уточнено термінологію;

•      зменшено кількість проектів, при цьому розширено їхню тематику, наближено до інтересів дітей

•      додали проекти  екологічного спрямування, але вибір теми за  вчителем.

•      обов’язкові проекти: 1 клас - два, у 2-4-х класах – по чотири, з них один –  дослідницький.

•      акцент поставлено  на основних завданнях проектної діяльності та формуванні базових компетентностей.

Я у світі:

•      знято теми, які дублюються зі змістом предмету «Основи здоров’я» і які доцільніше вивчати на «Основах здоров’я» (Розвиток людини протягом життя, зовнішність людини);

•      включено в програму практичні роботи, рольові ігри, дискусію, навчальні проекти;

•      запропоновано практичні види діяльності, які можуть активізувати формування соціальної та громадянської компетентностей (Екологічний рейд «Рідній природі - на допомогу». Благодійна акція “Допомагаємо творити добро”. Волонтерство як добровільна суспільно корисна діяльність, тощо).

Основи здоров’я:    

•      1 клас. Вилучено дві практичні роботи: «Фізкультхвилинки для зменшення втоми і підвищення працездатності (розслаблення очей і м’язів рук, тулуба)», «Знайомство зі школою». Додано наступні дві практичні роботи: «Екскурсія шкільним подвір'ям» і створення малюнку: «З дому до школи».

•      2 клас.   Вилучено за вимогами освітян і батьків тему «Вплив алкоголю на здоров’я» з відповідними держаними вимогами. Словосполучення «план евакуації» замінено на «шляхи виходу дитини зі школи».

•      3 клас.   Вилучено практичну роботу «Вимірювання пульсу» у зв’язку з її дублюванням в навчальному предметі «Природознавство» (3 клас). Тему «Профілактика вживання тютюну і алкоголю» вилучено і переміщено до розділу «Соціальна складова здоров’я» для 4-го класу

 Трудове навчання:

·        вилучені теми «Виготовлення об’ємних виробів з дроту» та «Бісероплетіння»;

·        зміст практичної роботи визначається вчителем/вчителькою самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку;

·        об’єкти праці для виготовлення на уроках учитель/учителька добирає опираючись на побажання учнів.

Музичне мистецтво:

·        програма оновлена за рахунок вилучення важких для сприймання дитиною теоретичних формулювань, музичних творів застарілого змісту або складних для сприйняття учнями цього віку;

·        50% музичного матеріалу вчитель може обирати на свій розсуд – із запропонованого програмою додаткового репертуару або здійснювати доцільну заміну відповідно до умов школи, підготовленості та запитів учнів тощо;

·        зменшено теорію, декомунізовано зміст (вилучено пісні «Вниз по матушке, по Волге», «Священная война» тощо), додано сучасних авторів, збільшено час на рухову активність і творчість.

Образотворче мистецтво:

·        вилучено зайву теоретичну інформацію.

Мистецтво:

·        програма зазнала незначних змін, до переліку синтетичних мистецтв додано «цирк» - в «Орієнтовні твори для сприймання теми» - «Картини місцевих художників» та «Роботи місцевих художників та майстрів», в перелік ХТ (художні техніки): роздмухування, набризк, монотипія, діатипія, гратографія, плямографія.

Інформатика:

·        тема  «Графіка» розглядалася лише у другому та четвертому класах, тепер ця тема є з 2 по 4 класи;

·        зміст навчального матеріалу розділ «Текст» доповнено темами «Сприймання тексту в електронних книгах» та «Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки»;

·        програму осучаснено внесенням до її змісту понять, які вивчаються на інших предметах (електронні карти, схеми, діаграми тощо).

  Фізична культура:

·        замінено термін «Школи вправ, м’яча та ін.»;

·        прибрані психологічно шкідливі ігри, скасована муштра «рівняйсь-струнко», додані сучасні активні ігри на співпрацю і взаємодопомогу, додані здоров'язбережувальні модулі, прибраний контроль нормативів.

     До 1 вересня на онлайн платформі https: www.ed-era.com з’являться перші допоміжні матеріали для вчителів – від відео-курсів та навчальних матеріалів до роз’яснень про різні методики викладання.

       Робочі навчальні плани для 1-4 класів складаються на основі Типових навчальних планів початкової школи, затверджених наказом МОН молодь спорту України  від 10.06.2011 № 572 із оновленням та змінами, затвердженими  4 серпня Колегією Міністерства освіти і науки України;

·         для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку: І ступінь (підготовчий, 1—4 класи) за Типовими навчальними планами спеціальних навчальних закладів цього типу, затвердженими наказом МОН України від 03.11.2004 р. № 849 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.09.2009 р. № 852);

·         для загальноосвітніх навчальних закладів 1 ступеня, які працюють за науково педагогічним проектом «Інтелект України» за Типовим навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 04.12.2014 року №1439.

        Оновлені навчальні програми для 1-4 класів розміщені у відкритому доступі на сайті http://osvita.ua/school/program/8793/

  Вивчення навчальних   предметів у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за підручниками (2012-2016 року видання) та навчальними посібниками, рекомендованими  Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначеними в основному та додатковому переліках навчальної літератури для використання у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році та розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки (http://www.mon.gov.ua/images/files/doshkilna-cerednya/serednya/metod-rekomend/1/pochat_shkola9.doc) З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документа можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev 

Необхідно мінімізувати використання зошитів із друкованою основою і передусім із таких навчальних предметів, де формування навички практично виконувати роботу є їх основною метою («Інформатика», «Основи здоров’я», «Я у світі» тощо). На цих уроках учитель може організувати бесіди, дискусії за змістом мультфільмів (наприклад, телеканалу «ПлюсПлюс»), читання літературних текстів, публікацій у дитячій періодиці, ситуацій, що висвітлюють у новинах, тощо, а також колективні творчі справи, навчальні проекти, зустрічі з фахівцями державних установ, екскурсії тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів у 2016/2017 навчальному році здійснюватиметься відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (наказ МОН №1009 від 19 серпня, згідно якого затверджено нову редакцію орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи).

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:

­ у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів 2 класу;

­ у 2-­4 класах з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;

­ у 1-­4 класах з усіх предметів варіативної складової.

Домашні завдання з цих предметів не задаються.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­-бальною шкалою:

з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і  літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

Виявлення рівня навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю. Основними функціями контролю навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна

Оцінювання – процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм. Його результатом є педагогічна оцінка, яка відображається в оцінювальних судженнях і висновках учителя/учительки вербально, або в балах. Виставлення балів обов’язково супроводжується оцінювальними судженнями. Оцінювання у початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач. Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її батьків (або осіб, що їх замінюють).

При вербальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів.

Педагогічна оцінка має бути тактовною; не акцентованою на невдачах дитини, а здатною створювати сприятливий емоційний фон для подолання труднощів. Під час словесного оцінювання вчителю необхідно дбати про домінування позитивних переживань. Крім того, слід намагатися створювати ситуацію успіху, коли дитина відчуває себе особистістю, яку шанують, розуміють, до думки якої прислухаються.

Підсумкова перевірка у 1 класі передбачає підсумкові контрольні роботи у кінці навчального року (контрольне списування, комбінована контрольна робота з математики та індивідуальна перевірка навички читання вголос і розуміння прочитаного).

Підсумкова перевірка у 2-3 класах передбачає тематичну перевірку, у 4 класі – тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи у кінці навчального року (з навчальних предметів, що визначені Міністерством освіти і науки України для державної підсумкової атестації).

Тематична перевірка здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування програмової теми/розділу (2-4 класи). У разі, коли тему/розділ розраховано на велику кількість годин, її/його розподіляють на логічно завершені частини – підтеми/підрозділи. Якщо ж програмова тема/розділ невелика/ий за обсягом, то її/його об’єднують з однією або кількома наступними темами/розділами.

Контрольні роботи з будь-якого предмета в початкових класах проводять на другому або третьому уроці за розкладом у середині робочого тижня (бажано – вівторок, середа), не більше однієї такої роботи в день, а протягом тижня – не більше двох (у випадку двох робіт на тиждень, бажано проводити їх у вівторок і четвер). Орієнтовна тривалість виконання роботи становить у другому класі близько 30 хв., у третьому й четвертому класах – близько 35 хв.

Тематична перевірка навчальних досягнень учнів (контрольні роботи) з предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.

Підсумкове оцінювання здійснюється за тему, семестр, рік.

Підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова», «Мова національної меншини», «Математика», «Природознавство» здійснюється з урахуванням усіх поточних оцінок, отриманих під час вивчення розділу/теми (підтеми), та оцінки за тематичну контрольну роботу.

Підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Підсумкове оцінювання за рік здійснюється на основі семестрових оцінок також з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.

З метою зменшення психологічного напруження у першокласників, для письма рекомендується користуватись простим олівцем – за рішенням вчителя, відповідно до рівня готовності дітей. На розсуд вчителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням. Звертаємо увагу вчителів, що наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає на оцінку за роботу, про що зазначається в оновлених орієнтовних вимогах до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів. Необхідно пам’ятати, що дитина має право на помилку.

Використання олівця рекомендоване до сформування навички письма. Час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам вчитель, індивідуально для кожної дитини.

При перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді навчання в       1 класі не рекомендується використання ручки з червоною пастою для позначення помилок. У 2-4 класах- за вибором учителя.

Для оцінювання письмових робіт в зошитах, а також у щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя( наприклад-зелений).

Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01).

У 1-му класі домашні завдання не задаються.

У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі –                45 хвилин; у 3-му класі – 70 хв; у 4-му - 90 хв.   

У 2 класі учням можуть пропонуватися завдання, які мають місце виключно за умов зорієнтованості на конкретну дитину і відповідною диференціацією за рівнем складності та змістом. Визначальним для прийняття учителями рішення пропонувати такі завдання чи ні, є їх доцільність для успішного просування кожної дитини за власною освітньою траєкторією.

Акцентуємо увагу на правильному визначені обсягу домашнього завдання, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я.

Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.

Завдання мають бути посильними для самостійного виконання учнями. Не можна пропонувати завдання на невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.

Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.

Під час проведення оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів звертаємо  увагу на нову інструкцію щодо заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОНУ України від 08.04.2015 року  № 412).

      Прийом  і зарахування дітей до першого класу ЗНЗ здійснюється на  безконкурсній основі відповідно до правил прийому дітей (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2005 р. за №204) та Листа МОН від 14.02.2015 № 1/9-71) "Роз’яснення щодо порядку приймання дітей до першого класу"

Для успішної адаптації першокласників до шкільного навчання особливу увагу слід приділити створенню сприятливого середовища, у якому перебуває дитина.  Обов’язковим є дотримання Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (http://mozdocs.kiev.ua/index.php?nav=1&ishideform=1&type_doc=26.).

У перших класах  загальноосвітніх навчальних закладів тривалість уроків становить 35 хвилин, 2 - 4 клас –  40 хвилин.

Розклад уроків повинен ураховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної культури. При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.

 Протягом навчального року робочий тиждень передбачає для учнів першого класу додатковий розвантажувальний день -  четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови). Оскільки основним методом і формою навчання першокласників є гра, слід активно включати її в навчально-виховний процес. Гра має особливе значення для формування вміння вчитися та служить природним і незамінним засобом самовиховання, самонавчання, самопізнання, самореалізації дитячої особистості.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури,  зору  учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання, математики тощо необхідно на п'ятнадцятій хвилині кожного уроку проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.

Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському вихованню.  У зв’язку з цим має бути організована активна співпраця вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками, шкільним психологом, з учителями - предметниками, вихователем групи продовженого дня.

Календарне  та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.

Автономія вчителя має бути забезпечена вільним вибором форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.  Адміністрація навчального закладу або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення навчально-виховного процесу, а не контролю.

    Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів учні 4 складатимуть державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення буде затверджено додатково.

Початкові класи

               Лист МОН України від 20.07.2016 № 1/9-385 «Про проведення 1 вересня 2016 року Першого уроку»

Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-296 від 09 червня 2016 року  «Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»:

для 1-4 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011№ 572, із змінами згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2014 № 460 (додаток 1)

            Лист Міністерства № 1/9-71 від 14.02.2015"Щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу"

          Лист МОН України від 10.06.2015 № 1/9-285"Щодо обов'язкової ділової документації"

         Лист МОН України від 05.02.2016 № 1/9-62 «Щодо організації навчального процесу» (виконання навчальних програм після призупинення навчально-виховного процесу)

          Лист Міністерства №1/9-282 від 03.06.2014 "Про формування класів з навчанням українською мовою, мовами національних меншин та вивчення цих мов"

Лист МОН від 10.08.20-15р. №1/9-380 «Щодо методичних рекомендацій для учнів 4-х та 7-х класів ЗНЗ».

Лист від 19.08.2011 N 1/9-634 «Інструктивно-методичні рекомендації "Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку".

Лист МОН від 29.10.2007 N 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

           Лист МОУ № 1/9-209 від 18 квітня 2014 року «Щодо використання робочих зошитів у початковій школі»

            Лист Міністерства № 1/9-72 від 28.01.2014 "Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань"

Лист МОН від 28.01.2014 № 1/9-74 «Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів

           Лист №1/9-298 від 09.06.2016 Міністерства освіти і науки України "Про викладання навчального предмета "Мистецтво"

           Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосві Лист Міністерства № 1/9-74 від 28.01.2014 "Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів"тніх навчальних закладів освітніх закладів

             Методичні рекомендації щодо викладання предмета  «Музичне мистецтво» (1- 7 класи) в 2016/ 2017 навчальному році

             Лист ІІТЗО від 25.04.2014 № 14.1/10-1183“ Про методичні рекомендації щодо особливостей навчання дітей-біженців”

Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою у 2015/2016 навчальному році

              Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 №412 "Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1 -4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів"

             Наказ МОН від 19.08.2016 № 1009 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 №1222"

         Наказ МОН № 641 від 16 червня 2015 року «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах»;

        Наказ МОН № 768 від 16 липня 2015 року "Про національно-патріотичне вихованняв системі освіти"

​Рекомендовані   Інтернет-ресурси

www.mon.gov.ua

http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/29698/)

https://www.ed-era.com

(http://mozdocs.kiev.ua/index.php?nav=1&ishideform=1&type_doc=26.)

http://document.ua/pro-zatverdzhennja-kriteriyiv-ocinyuvannja-navchalnih-dosjag-doc55850.html

(http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1121-2009-%EF)

Методичні веб-сайти для вчителів початкової школи

·               Презентації для учнів початкових класів http://educat.at.ua/

·               ВЕБ-сторінка журналу "Початкова школа" http://www.pochatkova-shkola.net/

·               Центр навчально-методичної літератури http://cnml.com.ua/index.php?cat=38

·        Початкова школа. Вчитель -вчителю.Вчитель - учню. Вчитель -батькам. Поради шкільного психолога  http://teacher.at.ua/

·        Газета "Начальная школа" http://nsc.1september.ru/

·        Архив журнала "Начальная школа плюс до и после" http://www.school2100.ru/izdaniya/magazine/archive/

·        Журнал "Начальная школа" http://www.n-shkola.ru/

·        Освітній сайт для сучасних педагогів http://konserg.ucoz.ua/

·        Розробки уроків –  http://lib.sowa.com.ua

·        Розвиваючі творчі ігри для молодших школярів -http://www.cl.ru/education/lib/data/r00122.htm

·        сценарії свят -http://www.library.kherson.ua/activities/lib_net_activities.htm

·        методична скарбничка початкової школи (розробки свят, уроків та ін.) - http://brozer.narod.ru

Методичні рекомендації щодо організації роботи

груп продовженого дня

Мороз Г.П., методист лабораторії

методичного менеджменту ТОКІППО

            Правильно організована робота в групі продовженого дня дає можливість гармонійно об'єднати навчання і виховання; організувати позаурочну діяльність та дозвілля дітей відповідно до їх інтересів і бажань; надати їм кваліфіковану допомогу у виконанні домашніх завдань; запобігати дитячій бездоглядності та безпритульності, що особливо важливо саме зараз, в час масового перебування батьків на заробітках за межами України, в час  нестабільної обстановки всередині самої країни.

                             Групи продовженого дня організовуються та функціонують відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки України:

·        Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. № 1121

·        Інструктивно-методичний лист МОНУ № 1/9-503 від 18.07.2013 р. «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»

·        Інструктивно-методичний лист МОНУ №1/9-446 від 05.09.2014 р. «Про функціонування груп продовженого дня у загальноосвітніх навчальних закладах».

            Враховуючи реформи в освіті і ті зміни, що відбудуться в початковій школі уже в цьому навчальному році, необхідно ознайомити вихователів ГПД, які працюватимуть з учнями початкових класів, з наказом МОН України  від 05.08.2016р № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів» та з наказом  МОН України  від 19.08.2016  №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

Основними  завданням роботи групи продовженого дня є:

·        формування гармонійної особистості кожного учня завдяки морально-

етичному, художньо-естетичному, національно -патріотичному родинно-сімейному, екологічному, трудовому вихованню;

·        зміцнення здоров’я учнів та забезпечення правильного фізичного розвитку за допомогою фізкультурно-оздоровчих заходів;

·        згуртування дитячого колективу, виховання почуття взаємодопомоги, інтересу до навчальної діяльності, розвиток творчих здібностей, доброзичливості;

·        виховання учнів за допомогою особистісно орієнтованого підходу до кожного з них;

·        формування навичок систематичної самостійної роботи, вміння застосовувати раціональні прийоми роботи над завданнями з різних навчальних предметів;

·        розвиток вміння планувати та ефективно використовувати свій вільний час.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ГПД

            Зарахування до ГПД  (а також відрахування) відбувається за наказом директора навчального закладу на підставі заяви від батьків або осіб, які їх замінюють. Заяви  приймаються до 5 вересня поточного року.

Комплектування груп може здійснюватися:

·        з учнів одного класу (клас – група);

·        з учнів двох або кількох класів (збірна група);

·        з учнів різних класів (різновікова група), але не більше чотирьох вікових категорій;

·        склад учнів кожної групи  не повинен перевищувати 30 осіб.

Рекомендується на початку вересня  провести  загальношкільні батьківські збори, анкетування батьків, щоб врахувати їхні побажання. Після уточнення кількості дітей у ГПД визначити, у яких приміщеннях буде організовано роботу цих груп. З'ясувати, зокрема, такі питання:

·        створення безпечних умов життєдіяльності учнів;

·        створення безпечних умов праці;

·        дотримання санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил та норм;

·        створення розвивального середовища.

         Вивчаючи стан  приміщень для ГПД,  врахувати рекомендації, надані листом Міністерства освіти і науки України «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу» від 18.06.2013 № 1/9-503 . Врахувати також обов’язкову наявність ігрової кімнати чи ігрового куточка для учнів початкових класів.

      Для повноцінного функціонування ГПД,  скласти  режим роботи ГПД, продумати  організацію харчування і відпочинку учнів, в тому числі денного сну для першокласників  відповідно до вимог чинного законодавства, закріпити  вихователів за ГПД, затвердити  план їхньої роботи.

На початку нового навчального року керівник  навчального закладу наказом затверджує склад ГПД і прізвища вихователів, які проводитимуть роботу з дітьми.

Тривалість перебування учнів у групі продовженого дня становить 6 годин на день.  За необхідності батьки можуть подавати відповідні заяви для зменшення часу перебування дітей у групі. Крім того, на підставі заяв батьків вихователі ГПД можуть відпускати дітей додому у зручний для батьків час в супроводі дорослих (родичів, старших учнів, інших осіб, вказаних у заяві). Якщо за заявою батьків дитині дозволено залишати ГПД і самостійно добиратися додому після закінчення занять, то відповідальність за здоров’я і життя дитини несуть батьки.

               ПРО РЕЖИМ РОБОТИ ГПД

         Режим роботи ГПД розробляє заступник директора з навчально-виховної  роботи спільно з вихователем відповідно до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63. Режим роботи ГПД обов’язково погоджує педагогічна рада і затверджує керівник навчального закладу.

            Як правило, режим роботи групи продовженого дня повинен включати такі елементи:

·        спортивна година;

·        прогулянка;

·        самопідготовка (у першому класі – це заняття розвивального характеру);

·        виховна година;

·        заняття за інтересами;

·        суспільно-корисні справи;

·        ігри на свіжому повітрі.

                              Тривалість кожної частини залежить від віку дітей. Рухова активність молодших школярів повинна займати близько половини всієї тривалості продовженого дня. Їй присвячується спортивна година, прогулянки (у першому класі їх повинно бути дві, тривалістю не менше 1,5-2 години), фізкультхвилинки й паузи під час проведення самопідготовки, ігри на свіжому повітрі.

                              Спортивна година суттєво повинна відрізнятися від занять з основ здоров'я і фізичної культури, які строго регламентуються та на яких учні оволодівають програмовим матеріалом. Мета такої години - активний відпочинок дітей. Вона заповнюється іграми, в яких учні можуть проявити ініціативу, самостійність, дисциплінованість. Якщо у розкладі занять останнім уроком було заняття з фізичної культури, то спортивну годину можна не проводити.

                              Прогулянка - одна із форм активного відпочинку дітей. На прогулянках можуть вирішуватись як пізнавальні, так і виховні завдання. Найпоширенішою формою організації прогулянок є екскурсії. Тематика екскурсій може бути найрізноманітнішою. Здебільшого вона залежить від місцевих особливостей, сезонного характеру, бажань учнів.

                              Організовуючи заняття самопідготовки, слід враховувати, що відповідно до Листа Міністерства освіти і науки України "Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи" за №1/9-468 від 28.12.2001 року домашні завдання учням першого класу не задаються. Тому заняття самопідготовки в першому класі замінюються заняттями розвивального характеру: дидактичні ігри, розгадування ребусів, кросвордів, інші цікаві завдання, що сприяють розвитку пізнавальних здібностей першокласників. Також необхідно врахувати дані досліджень гігієністів та фізіологів, які свідчать про те, що перший максимальний рівень фізіологічних показників працездатності припадає на ранкові години (з 9.00 до 11.00). До 14.00 відзначається зниження працездатності. Вдруге протягом дня працездатність підвищується з 15.00 до 17.00, після чого відбувається інтенсивний спад, гальмування в нервових клітинах головного мозку. Знаючи це, варто спланувати в продуктивний час заняття самопідготовки для учнів 2-4 класів, які вимагають від дітей зосередженості, самостійності, відповідальності.

                              Слід дотримуватися норм, відведених на виконання домашніх завдань. Учням другого класу на виконання домашніх завдань відводиться  не більше 45 хв, третього - 1 год 10 хв, четвертого - 1 год 30 хв. Вихователь під час самопідготовки є організатором і керівником самостійної навчальної діяльності учнів. Разом з тим він зобов'язаний  надавати кваліфіковану конкретну індивідуальну допомогу тим школярам, які її потребують. Форми індивідуальної допомоги можуть бути різними, зокрема -  запропоновані учням пам'ятки, алгоритми, схеми-опори, вказівки, підказки, не виключено і пояснення тощо. Головне - така допомога повинна підводити школярів до розуміння програмового матеріалу.

                              Для учнів, яким потрібна допомога під час роботи, вихователем можуть бути створені групи консультантів з двох-трьох учнів, які добре знають даний матеріал. При цьому роль вихователя повинна залишатися організуючою і спрямовуючою.

                              Наявність словників і довідників на партах під час самопідготовки привчає учнів до самостійного їх використання. Така організація самопідготовки сприяє формуванню в молодших школярів навичок самостійності.

                              Виконання письмових домашніх робіт обов'язково перевіряється вихователем, але здійснюється вербальне оцінювання виконаної учнем роботи.

                      Важливим елементом режиму групи продовженого дня є проведення занять за інтересами. Організація таких занять передбачає роботу учнів (за вибором) у найрізноманітніших гуртках, що працюють у школі чи позашкільних навчальних закладах, роботу в бібліотеці чи ігрову діяльність.

                      Доцільно організована діяльність молодших школярів у групі продовженого дня сприятиме гармонійному поєднанню навчання й виховання, організації позаурочної діяльності та дозвілля відповідно до інтересів і побажань кожної дитини.

            Враховуючи те, що більшість вихователів ГПД в загальноосвітніх навчальних закладах нашої області працює з  неповним тижневим навантаженням (0,75  чи 0,5), а отже і тривалість перебування учнів у ГПД скорочується, при складанні режиму потрібно врахувати, що час, відведений на обід (30 хв) та  самопідготовку (тривалість залежить від класу навчання) не слід скорочувати. Можна об’єднати прогулянку із спортивною годиною. Слід пам’ятати, що приступати до виконання домашніх завдань рекомендується не раніше, як  мінімум через  півтори години після уроків.

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЕМ

            Плануючи  виховну роботу, слід взяти за основу  Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (додаток до Наказу МОН України від 16.06.2015р. № 641) та  Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (Наказ МОН України № 1243 від 31.10 2011р.). Плани вихователя обов'язково узгоджуються з перспективним планом роботи школи, а  також повинні  доповнювати виховні плани вчителів початкових класів.

         Вихователь складає план роботи на семестр та щоденний план роботи.

        План містить основні завдання на семестр, коротку характеристику колективу групи, відображає організаційну роботу вихователя.

        План роботи вихователя погоджується заступником  директора школи та затверджується директором школи.

               Особливу увагу при плануванні  слід приділити формуванню у школярів стійких навичок здорового способу  життя, профілактиці шкідливих звичок, патріотичному та громадянському вихованню, розвитку творчих здібностей дітей, духовності, зміцненню моральних засад. Тематику виховних занять слід планувати в найрізноманітніших формах, що передбачають активну участь самих учнів. Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш доцільними є такі форми діяльності: гра-мандрівка («Подорож містами України»), екскурсії («Духовні місця краю»), ігрові вправи, бесіди, усні журнали («Ми – українці», «Стежинами рідного краю») тощо.  Рекомендуємо запланувати проведення заочних подорожей та  екскурсій по Україні, ознайомити з кордонами країни та представити сусідні держави: Україна – Європейська країна. Складовою виховної роботи для учнів молодшого шкільного віку на ГПД може стати підготовка і презентація проектів патріотичного змісту, як наприклад: розповідь про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, котрі перебувають в зоні АТО, вітальних листівок та виробів своїми руками захисникам Вітчизни тощо.

ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ РОБОТИ ГПД

Для забезпечення ефективної роботи ГПД керівник навчального закладу разом зі своїми заступниками складає план внутрішньошкільного контролю, у якому вказує конкретні напрями аналізу і терміни його проведення.

Мета внутрішньошкільного контролю роботи ГПД — визначити якість діяльності ГПД, показниками якої є:

¾             успішність учнів у навчально-виховному процесі;

¾             особистісний розвиток учнів;

¾             їхня вихованість;

¾             взаємодія учнів та вихователів ГПД;

¾             виконання вихователями ГПД своїх посадових обов’язків;

¾             розкриття творчого потенціалу вихователів ГПД;

¾             дотримання вимог безпеки до проведення занять у ГПД;

¾             оцінка батьками роботи ГПД.

Оскільки це плановий контроль, то на початку навчального року слід ознайомити вихователів ГПД із цим планом.

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 17.08.2016р. № 1/9-437

Початкова школа

У сучасних умовах ефективність початкової освіти пов’язується з реалізацією компетентнісного підходу. Компетентнісні результати навчання визначено у Державному стандарті початкової загальної освіти (2011р.), вимогах до засвоєння програмового змісту з кожного навчального предмета (2012р.), до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів (2014р.). Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу і розкритті механізмів їх використання у професійній діяльності педагогів.

Як свідчать результати аналізу сучасної практики, ефективній реалізації компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів сприяють:

зміни підходів до підготовки і проведення уроку як основної форми організації навчальної діяльності в умовах класно-урочної системи навчання (певне структурування, встановлення міжпредметних зв’язків, конструювання на засадах міжпредметної інтеграції);

розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, що мають на меті практичну спрямованість навчання і базуються на взаємозв’язках урочної та позаурочної діяльності.

В умовах постійного збільшення обсягів навчального матеріалу дитині дедалі складніше зібрати їх у цілісну картину. Тож на зміну урокам, на яких традиційно здебільшого переважає вивчення теоретичного матеріалу, мають прийти компетентнісно орієнтовані, що сприяють цілісному сприйняттю навчального матеріалу, формуванню системного мислення, позитивного емоційного ставлення до пізнання. Одним із ефективніших шляхів їх конструювання з урахуванням окреслених завдань є встановлення міжпредметних зв’язків – окремі короткочасні моменти включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших навчальних предметів, що мають допоміжне значення для вивчення теми й сприяють глибшому сприйманню та осмисленню певного поняття.

Міжпредметні зв’язки предметів мовного циклу, у тому числі іноземної мови, з іншими можуть встановлюватись за пропонованим в підручниках або дібраним учителем ілюстративним матеріалом (з природознавства, основ здоров’я, «Я у світі», музичного і образотворчого мистецтва), за яким створюється мовленнєва ситуація для виявлення учнями емоційно-ціннісних ставлень до зображеного. Учитель може організувати полілог, дискусію, запропонувавши учням висловити власну думку, а також може організувати роботу з добору схожих і протилежних за значенням слів, пояснення значення слів тощо.

Якщо вчитель передбачає встановлення міжпредметних зв’язків із залученням додаткового матеріалу, а саме репродукцій, аудіо-, відеозаписів музичних творів, то бажано добирати їх з огляду на зміст навчальних програм з образотворчого і музичного мистецтва для певного класу.

Формуванню в учнів цілісної картини світу сприятимуть інтегровані уроки (коли у межах одного уроку вивчається матеріал різних навчальних предметів), а також бінарні інтегровані уроки (коли у межах двох уроків поспіль опрацьовується матеріал двох і більше навчальних предметів). Основою ефективності таких уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів.

Особливість планування і проведення інтегрованих і бінарних інтегрованих уроків у початковій школі полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий предмет, що інтегрується, викладає фахівець (учитель, який викладає відповідний предмет в основній школі). Через складність координації діяльності педагогів у другому випадку такі інтегровані уроки проводять необґрунтовано рідко, тому необхідно планувати такі уроки заздалегідь.

Інтеграція уроків з природознавства, трудового навчання, музичного і образотворчого мистецтва з українською мовою відбувається на основі реалізації мовленнєвої й соціокультурної (за темами «Рідний край», «Батьківщина», «Громадські місця») змістових ліній, а з уроками літературного читання – завдяки добору відповідних за змістом творів. 

Під час інтеграції з іншими навчальними предметами у 1 класі вивчатиметься такий програмовий матеріал, як розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це?; робота над скоромовками, загадками, віршами; зображення ліній і фігур, штрихування і розфарбовування; зображення ліній, схожих на елементи букв; мовні і немовні звуки; співвідношення зображень об’єктів навколишнього світу із звуками/буквами, що є в їхніх назвах; співвідношення зображень об’єктів навколишнього світу зі словами, що їх називають; читання речень, коротких текстів із вивченими буквами; робота над текстами природознавчого змісту; слухання-розуміння текстів; побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом; розігрування діалогів за заданою темою; повторення зразка зв’язного висловлювання; переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, план; побудова зв’язного висловлювання за поданим початком і малюнком, на основі прослуханого тексту, випадку із життя; усвідомлене читання доступних текстів; робота з дитячою книжкою; добір і записування назв зображень об’єктів навколишнього світу; складання і записування речень за ілюстраціями, навчальними ситуаціями, подіями з життя тощо.

У 2 класі під час інтеграції української мови з іншими навчальними предметами вивчатиметься такий програмовий матеріал за мовленнєвою змістовою лінією, як слухання-розуміння текстів художнього, розмовного або науково-художнього стилів; усвідомлення елементів фактичного змісту, запам’ятовування послідовності подій; побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом; відтворення та розігрування діалогів із прослуханих, прочитаних казок, розповідей; повторення зразка зв’язного висловлювання; переказування прослуханого, прочитаного тексту за поданим планом; самостійне переказування прослуханого, прочитаного, побаченого, виявлення свого ставлення до подій, персонажів; складання розповіді на основі спостереження, власного досвіду, за малюнком, серією малюнків, поданим початком, початком і кінцівкою; добір і записування назв зображень об’єктів навколишнього світу; складання і записування речень, що передають зміст малюнка, вид із вікна; складання 2-3 речень на задану тему, пов’язування їх між собою.

У 3 класі в процесі інтеграції з іншими навчальними предметами вивчатиметься такий програмовий матеріал:

з української мови, як читання напам’ять віршів і прозових творів; складання діалогу за малюнком, ситуацією; переказування тексту за планом, опорними словами; висловлення своєї думки про явища і події; повторення зразка зв’язного висловлювання з доповненням, змінами; складання усних зв’язних висловлювань (розповідь, опис, міркування) самостійно та за початком, основною частиною та кінцівкою, планом; складання і записування запитань за змістом прочитаного, на задану тему та відповідей на запитання; робота з деформованим текстом; написання переказів (розповідний текст) за планом, з опорою на ключові слова та словосполучення; висловлення власної думки в письмовій формі; удосконалення змісту і форми написаного тексту; добирання слів для якнайточнішого вираження думки під час усного і писемного мовлення;

з літературного читання, як визначення теми і основної думки твору; знаходження у тексті опису природи тощо; визначення теми прислів’їв, віршів, прозових творів.; складання простого плану до невеликих текстів; переказ за планом; формулювання запитання і відповіді за змістом прочитаного; складання діалогу (5-6 речень) на основі прочитаного; аналіз тексту з метою знаходження певних ознак описуваних предметів, явищ, подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення нового, узагальнення, доведення тощо; виділення головного в прочитаному, співвідношення головної думки з заголовком, прислів’ям, ілюстрацією; сенсорно естетичне сприймання художніх творів через аналіз зображення словом кольорів, форм, звуків природи; визначення настрою, загальної тональності твору; висловлювання про враження від прочитаного; пізнавальна наукова інформація; порівняння художнього і науково-художнього твору; самостійний добір книг за темою; читання дитячої періодики; колективне обговорення прочитаного; колективне та індивідуальне складання варіантів кінцівки літературної казки, творів-мініатюр, загадок, лічилок, заповнення пропусків у творах; інсценування прочитаного.

         У 4 класі має здійснюватися така робота з інтеграції навчального матеріалу:

з української мови: усвідомлення фактичного змісту тексту; запам’ятовування послідовності подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, складання діалогу, зв’язного висловлювання (розповідь, опис, міркування) за малюнком, описаною ситуацією – з опорою на допоміжні матеріали (поданий зачин або кінцівку, опорні сполучення слів, план); переказ (докладний або вибірковий) тексту з опорою на поданий або колективно складений план, опорні сполучення слів, а також без опори на допоміжні матеріали; висловлювання власних думок із приводу прочитаного, почутого, обґрунтування їх, доповнення тексту на основі особистого життєвого досвіду (використовуються тексти-розповіді, описи, міркування); складання і записування зв’язних між собою речень, які описують малюнок, частину інтер’єру класу, навчальну ситуацію на уроці; запитань на задану тему та відповідей на запитання; докладного чи вибіркового переказу; розповіді, опису, міркування на добре знайому тему;

з літературного читання: свідоме, правильне, виразне читання вголос із дотриманням основних норм літературної вимови; усвідомлене, із дотриманням темпу читання мовчки різних за обсягом і жанровою специфікою текстів; самостійне визначення теми і основної думки твору; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; складання плану і користування ним для переказу тексту; самостійний добір книг; підтримання колективної дискусії за змістом прочитаного.

Необхідно залучати і внутрішні резерви математики (вплив предмета на розвиток критичного мислення, вміння логічно доводити свою думку, обґрунтовувати свою позицію, вести полеміку) для  становлення молодшого школяра як особистості, свободи його самовизначення, досягнення ним ситуації успіху, формування у нього громадянської позиції, що базується на системі гуманістичних цінностей.

Добираючи додаткові матеріали до уроків математики, учителям слід звернути особливу увагу на відповідність їх змісту програмі, віковим особливостям і навчальним можливостям учнів.

Окрему увагу варто приділяти розвитку математичного мовлення учнів. Це має бути системною роботою, що спрямована на розвиток умінь та навичок в усній та писемній формі відповідати на запитання, усно обґрунтовувати правильність розв’язку, будувати логічні конструкції з використанням відповідних словосполучень.

Звертаємо увагу, що відповідно до Інструкції щодо заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України 08.04. 2015 року № 412) дату і тему кожного з бінарних інтегрованих уроків записують окремо на сторінках фіксації проведення уроків із певного предмета, а дату і тему інтегрованого уроку фіксують на сторінці одного (за вибором учителя) з тих навчальних предметів, зміст яких інтегрувався.

Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів передбачає розширення діапазону форм організації навчання, методів та способів навчальної взаємодії у взаємозв’язку урочної та позаурочної діяльності. Тож із метою застосування учнями здобутих у процесі навчальної діяльності знань, умінь і навичок у позаурочний час можуть організовуватися різноманітні виховні заходи – конкурси ерудитів, знавців навчальних предметів, інтелектуальні ігри «Що? Де? Коли?» тощо.

Потужним потенціалом для забезпечення єдності навчального і виховного процесів володіють такі організаційні форми навчання як навчальний проект, колективна творча справа. Наприклад, у 3 класі під час опрацьовування теми «Вода та її властивості» на уроках природознавства можна запропонувати учням навчальний проект щодо скорочення витрат води, у процесі виконання якого вони з’ясовуватимуть кількість витрат води вдома (наприклад, під час чищення зубів), у школі (під час миття рук) і визначатимуть шляхи їх скорочення, готуватимуть пам’ятки і розміщуватимуть їх над раковинами та ін.

У випадках, коли програмовий матеріал різних навчальних предметів дозволяє інтегрувати його в межах одного навчального дня, можуть організовуватися так звані «тематичні дні», коли всі уроки за розкладом спрямовують на реалізацію єдиної виховної мети, що знаходить логічне продовження у виховному заході.

З метою забезпечення міжпредметної інтеграції математики з іншими навчальними предметами необхідно посилити виховний компонент цього навчального предмета. Найбільший потенціал для цього мають текстові задачі. Сюжети завдань, у яких описуються досягнення українців (світові й олімпійські рекорди українських спортсменів, здобутки дослідників і науковців, шедеври світового мистецтва, створені українцями тощо), історичні й географічні пам’ятки, історичні події, які вплинули на розвиток держави, будуть сприятливими для формування патріотичних почуттів учнів, розвитку їхньої національної самосвідомості тощо.

Резервом оптимізації навчального процесу на компетентнісних засадах є його практична спрямованість. З цією метою пропонується розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, з огляду на формування способу дій, що передбачає залучення учнів до практичної діяльності. Пріоритет належить засвоєнню навчального матеріалу у процесі екскурсій, квестів, організації і проведення конкурсів, зустрічей, практикумів.

Серед методів навчання мають домінувати інтерактивні, методи навчання у русі тощо. Діапазон навчальної взаємодії школярів має розширюватися поступово: у 1-2 класах - це переважно робота в парах і в малих групах (3 учні), у 3-4 класах – групова, командна робота.

Необхідно відмовитися від практики механічного заучування навчального матеріалу, а натомість використовувати способи поступового запам’ятовування у процесі роботи. Для цього вчитель має організувати роботу з пам’ятками, опорними схемами, таблицею множення тощо до того часу, доки не відбудеться практичне засвоєння їхнього змісту. З цією метою можуть використовуватися дидактичні ігри, що ґрунтуються на активізації кінестетичного каналу сприймання інформації – класики, пальчикові ігри (на усну лічбу, у тому числі таблиці множення, правопису словникових слів тощо).

Необхідно мінімізувати використання зошитів із друкованою основою і передусім із таких навчальних предметів, де формування навички практично виконувати роботу є їх основною метою («Інформатика», «Основи здоров’я», «Я у світі» тощо). На цих уроках учитель може організувати бесіди, дискусії за змістом мультфільмів (наприклад, телеканалу «ПлюсПлюс»), читання літературних текстів, публікацій у дитячій періодиці, ситуацій, що висвітлюють у новинах, тощо, а також колективні творчі справи, навчальні проекти, зустрічі з фахівцями державних установ, екскурсії тощо. Водночас у межах уроків з «Основ здоров’я» можуть проводитись бесіди-інструктажі з безпеки життєдіяльності. У разі проведення в межах уроку бесід-інструктажів, окрім запису на сторінці з навчального предмета про проведення уроку, учитель фіксує це у розділі VІІІ класного журналу «Облік проведення бесід, інструктажів із безпеки життєдіяльності».

Водночас для формування і перевірки предметних компетентностей учитель має спиратися на систему інтегрованих завдань, спрямованих на застосування учнями способів навчально-пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок для розв’язання певних задач у змодельованих життєвих ситуаціях. На відміну від тестової форми, у такому форматі організації роботи учень матиме змогу здійснювати різноманітні мисленнєві операції, розкривати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати, зіставляти пропоновану ситуацію і робити висновок, а не механічно обирати один із варіантів відповіді.

Вивчення іноземної мови

У початковій школі особливо важливо розвивати в дітей позитивну мотивацію до вивчення іноземної мови, а також формувати здатність і готовність до іншомовного навчання на наступному етапі основної школи.    

Ефективність раннього початку вивчення іноземної мови не викликає сумнівів, тому що мова, вивчена в дитинстві, розкриває мовні й комунікативні здібності учня: мимоволі зіставляються факти двох мов; мовна картина світу створюється окремо для кожної мови.

Іншомовна діяльність як новий спосіб спілкування молодшого школяра потребує створення позитивної мотивації, яка є одним із найважливіших психологічних факторів успішності вивчення іноземної мови і ключовим питанням організації навчання молодших школярів.

1-й клас початкової школи розглядається як основний у формуванні іноземної вимови, ритміко-інтонаційних навичок та звуко-буквених співвідношень.

35 годин, відведених програмою на вивчення іноземної мови в 1-му класі, планується розділити на 2 етапи – I півріччя – 16 годин для засвоєння  фонологічного аспекту мови (усний увідний курс) і 19 годин (II півріччя) на засвоєння звуко-буквених співвідношень. З метою полегшення оволодіння процесами читання і письма рекомендовано використовувати стандарт напівдрукованого шрифту.

В обох випадках оволодіння звуковою та буквеною системами іноземної мови відбувається на основі виділених авторами комунікативних одиниць, які повністю відповідають тематиці ситуативного спілкування та реалізують мовленнєві функції, запропоновані програмою з іноземної мови для 1-го класу.

Знайомство учнів зі звуковою системою іноземної мови повинно відбуватися на основі імітативно-ігрових технологій в умовах комунікативних ситуацій, що являють собою сукупність мовленнєвих та немовленнєвих умов, необхідних і достатніх для здійснення мовленнєвих дій. За принципом схожості типові комунікативні ситуації поєднані за сферами спілкування.

Вивчення фонетики, тобто звукового ладу мови  (звуків, звукосполучень, наголосу, ритму, мелодики, інтонації, паузи), як самостійного аспекту не передбачається. Діти опановують вимовні навички у ході навчання усного мовлення і читання. У школі важко домогтися бездоганної вимови учнів, тому вимоги до неї визначають за принципом апроксимації — наближення до правильної вимови. З цією метою обсяг фонетичного матеріалу, яким повинні опанувати учні, обмежується, а також допускається деяке зниження якості проголошення окремих звуків. Це має місце в межах, що не порушує процесу усного спілкування.

Послідовність вивчення відібраного фонетичного матеріалу визначається завданнями розвитку усного мовлення і читання і тому може варіюватися у залежності від того, якими мовленнєвими зразками та у якій послідовності повинен опанувати учень. Однак, у всіх випадках знайомство практично з усім фонетичним мінімумом має місце на початковому етапі, причому значна частина припадає на перше півріччя. Тому на початковому етапі постає відповідальне завдання – закласти основи усієї подальшої роботи з вимови.

 В оновленій програмі з іноземної мови для учнів 1-го класу виділено найбільш відповідні сфери спілкування, а саме: особистісна, центром якої є сім’я, друзі, дозвілля, іграшки, тварини; публічна, що охоплює свята та традиції, пов’язані з ними; освітня, сконцентрована навколо знань предметів шкільного побуту.

Маленьким дітям важливо зрозуміти, що іноземна мова пов’язана з якимось іншим способом життя, конкретними людьми, які живуть в іншій країні та користуються цією мовою. Так, при навчанні та підготовці формування звертання, прощання до знайомих та незнайомих людей у різних життєвих ситуаціях слід акцентувати увагу на значенні етикетних правил, правил рольового етикету, що впливає на процес взаємного розуміння людей, які виховувалися в різних культурах. Уже в початковій школі учень повинен знати як привітати друга, вчителя, які комунікативні одиниці можна використовувати, реагуючи на прості запитання типу «Як справи?», залежно від ситуації спілкування. Засвоївши, як функціонує даний приклад у створеній комунікативній ситуації, учень легко переносить його в реальну ситуацію в класі, знайомлячись одне з одним і представляючи своїх друзів.

Таким чином, саме комунікативна одиниця, що підлягає засвоєнню на уроці, визначає набір і черговість звуків для введення та тренування, а імітативно-ігрові технології сприяють формуванню в учнів усіх компонентів фонологічної компетенції, а саме: ритму, наголосу та інтонації.

         Принцип міжпредметності реалізується при виконанні учнем завдань у робочому зошиті, де запропоновано домалювати героїв, розмалювати їх, вирізати та зробити власну іграшку, яку вони будуть представляти на уроці, драматизуючи власну казку. Усі завдання робочого зошита сприяють розвитку самостійної навчальної діяльності, вимагають від учнів творчого індивідуального підходу до їхнього виконання.

 Отже, І півріччя закінчується засвоєнням усієї звукової системи англійської мови і комунікативних одиниць, зумовлених тематикою ситуативного спілкування особистісної сфери («Я», «Мій друг», «Сім’я», «Іграшки»).

У ІІ-му півріччі продовжується формування мовленнєвих умінь за темами публічної та освітньої сфер спілкування з основним акцентом на вивченні звуко-літерних співвідношень. Засвоєння даних співвідношень не буде викликати труднощів у дітей, тому що вони вже знайомі зі звуками іноземної мови. Новим буде порівняння звука та літери з одного боку, і порівняння літер іноземної та української мов. До цього часу учні 1-го класу вже знають букви рідної мови і вміють читати, тому засвоєння літер іноземної мови буде значно легшим. Тут також будуть доцільними комунікативно-ігрові технології, за допомогою яких учні не тільки засвоюють усі букви алфавіту, але й відтворюють графічні образи літер, коротких слів, частина з яких уже була засвоєна раніше.

Закінчується 1-й рік навчання святом Букваря, на якому учні демонструють отримані знання, уміння і навички в усній формі, на основі комунікативних завдань.

2-й рік вивчення іноземної мови  передбачає не тільки більшу кількість годин, відведених на її вивчення, але й збільшення тем ситуативного спілкування, особливо в публічній сфері (короткі відомості про своє місце, пори року, екскурсії). Сфери спілкування, з якими учні познайомилися в 1-му класі, отримують поширене тлумачення, наприклад, до представлення членів сім’ї додається їх вік, описання зовнішності, до характеристики друзів додається опис їхнього одягу, улюблених іграшок, захоплення.

Комунікативно-мовленнєвий розвиток учня 2-го класу продовжується в усній формі спілкування, тобто учень повинен навчитися сприймати і розуміти іноземну мову на слух і відповідно на неї реагувати. У цьому віці діти легко сприймають почуте, без труднощів розуміють на слух не тільки окремі слова, але й  цілі комунікативні одиниці, об’ємні мовні відрізки, тому навчання аудіювання – розуміння мови, що сприймається на слух є невід’ємним компонентом навчання комунікації. Воно складається з уміння диференціювати звуки, що сприймаються, інтегрувати їх в смислові комплекси, утримувати їх у пам’яті під час слухання, здійснювати можливе прогнозування і, виходячи із ситуації спілкування, розуміти отриману інформацію. Саме через аудіювання відбувається засвоєння мовленнєвої сторони мови, що значно полегшує оволодіння говорінням. Матеріалом для слухання у 2-му класі слугує не тільки жива мова вчителя на уроці, але й аудіозаписи дитячих віршиків, пісень, римівок, мікродіалогів, міні-розповідей.

У 2-му класі розглядається цілеспрямована робота з читанням в 2-х напрямах – навчання техніки читання (читання вголос) та читання про себе, оскільки в 1-му класі діти вже засвоїли англійський алфавіт, оволоділи елементарними знаннями про звуко-літерні співвідношення. Дитина починає усвідомлювати важливість мнемічної задачі для засвоєння навчального матеріалу, поданого вчителем. У цьому віці відбувається інтенсивне формування прийомів запам’ятовування, тому при формуванні вмінь читання необхідно використовувати прийоми активізації асоціативної пам’яті учнів, спроможних «зачепити» емоційну та інтелектуальну сфери дітей, посилити чуттєву основу їхнього сприймання і допомогти їм більш яскраво закарбувати в пам’яті правила читання.

Навчання читання про себе іншомовних текстів покликано вирішувати певні комунікативні задачі, тому, починаючи з молодшої школи, слід навчати комунікативному читанню в послідовності: від комунікації – до читання і від читання – до комунікації. Перед тим, як діти перейдуть до читання написів під малюнками, загадок, віршів, міні-розповідей, вони повинні будуть виконати нескладні комунікативні завдання: відповісти на питання учителя, сказати 1-2 речення про героїв, описати їхню зовнішність, припустити їх улюблений вид заняття і т.д. Комунікативні завдання після читання тексту вимагають від учня поширеної відповіді на питання, виразу за опорами (ключовими словами, малюнками).

Навчання читання на комунікативній основі реалізують закладений у концепції інтегративний підхід, коли мовний і мовленнєвий матеріал, що вивчається, проходить через 3 основних аналізатори – слуховий, зоровий та моторний. Четвертий – динамічний аналізатор - додається під час навчання письма і тим самим остаточно закінчують формування мовних навичок та мовленнєвих вмінь.

Учні 2-го класу засвоюють навички техніки письма – графіки та орфографії.

Саме у 2-му класі закладаються основи грамотного письма. Навчання письмового мовлення як самостійного виду мовленнєвої діяльності починається у 3-му класі і продовжується до закінчення початкової школи.

До закінчення навчання в початковій школі учень повинен навчитися не тільки грамотно скопіювати текст англійською мовою за дотриманням прийнятих норм графіки та орфографії, але й вставляти в нього слова та словосполучення згідно з навчальною ситуацією, а також самостійно писати листівку, повідомлення.

В 3-4 класах значно ускладнюється тематика мовного та мовленнєвого матеріалу для говоріння. Крім невербальних моделей комунікативної поведінки, діти будуть уживати емоційно-забарвлені комунікативні одиниці розмовної мови, характерні носіям мови, які вони вивчили завдяки використанню автентичних прикладів іноземної мови (народні наспіви, дитяча поезія, казки, оповідання тощо), та які вони будуть уживати під час відтворення власних діалогів, що моделюють реальне спілкування.

У 3-4 класах доцільно застосовувати ситуації, побудовані за принципом діалогу культур, а саме: ситуацій - уявних подорожей до визначних місць країни, мова якої вивчається, ситуацій-обміну думками, пов’язаних з обговоренням отриманих знань про національні реалії іншої та своєї культури, наприклад, про реалії шкільного життя, національні та родинні свята, світу дитячих захоплень тощо.

     На відміну від 1 і 2 класів, в 3-4 класах збільшується доля самостійної роботи учня над мовним та мовленнєвим матеріалом, що дозволяє молодшим школярам реалізувати свої творчі здібності. Особливої уваги заслуговує проектна робота як різновид творчої групової роботи молодших школярів. Завдання-проекти мають допомагати дітям під керівництвом учителя, а далі і самостійно створювати зміст своєї навчальної діяльності і засвоювати його в ході підготовки й захисту кінцевого продукту обраного проекту: колажу, альбому, сторінки з книги, постеру і т.д.

Більш успішному засвоєнню іноземної мови та формуванню особистості учня сприяє підключення його емоційної сфери до процесу навчання. Оскільки метою уроку англійської мови є формування іншомовної комунікативної компетентності, то робота з розвитку емоційного інтелекту учнів ведеться опосередковано, поєднуючи вивчення мови та засвоєння емоційних компетенцій. Вона повинна охоплювати всі рівні діяльності вчителя (планування уроків, оформлення кабінету, відбір навчального матеріалу та вправ тощо) та більшість етапів уроку.

Учнів слід навчати розумінню різних аспектів невербальної поведінки (мови тіла, жестів, міміки тощо) та використанню цих невербальних засобів вираження емоцій. Слід звертати увагу на тембр голосу, швидкість мовлення та інтонаційні зразки. Необхідно дотримуватися толерантної атмосфери під час виконання завдань в парах і групах; формувати в учнів здатність бачити різні способи вирішення однієї і тієї ж навчальної задачі.

Під час виконання комунікативних вправ на різних етапах уроку та відповідно до навчальної ситуації учитель має заохочувати учнів до бажання ділитися інформацією особистого характеру з іншими людьми, моделювати свою реакцію на натяки та слова інших людей, пропонувати свою допомогу та підтримку, реагувати позитивно чи негативно, демонструвати своє вміння слухати, розуміти та співчувати, виявляти власну участь, згоду, захоплення тощо. З цією метою учнів необхідно навчати чітко формулювати твердження,  що описують  їхні  емоції  та  відчуття,  висловлювати побажання, говорити про те , що для них важливо та цікаво, виявляти інтерес до співрозмовника, отримувати задоволення від спілкування, позитивно реагувати на важливі для співрозмовника події, уважно та активно слухати, уміти ставити питання та заглиблюватися в деталі.

Для повноцінного забезпечення навчального процесу вчитель може залучати додаткові засоби (аудіо/відео записи, дидактичні копіювальні матеріали, електронні носії інформації тощо) та активно використовувати такі види навчальної діяльності учнів на уроці, як: розучування та відтворювання пісень, музичних римівок, лічилок, віршів, епізодів мультфільмів, адаптованих до умов навчання. Це не тільки урізноманітнить навчальний процес, а й сприятиме підвищенню його ефективності, дозволить індивідуалізувати та диференціювати навчальну діяльність учнів відповідно до їхніх особистісних рис, здібностей та рівнів навченості.

Доцільно активніше впроваджувати у практику школи навчальні інтернет-ресурси, які збагачують соціокультурну компетенцію учнів, знімають психологічний бар’єр перед вивченням іноземної мови, розвивають соціальні й особистісні якості школярів: упевненість у собі і здатність працювати в колективі, а також показують результативність навчання через установлення міжкультурних зв’язків у віртуальному просторі. Можливості використання Інтернет-ресурсів не повинна обмежуватися розташуванням закладу чи його статусом.

Усе це сприятиме реалізації одного з провідних завдань середньої школи – навчати учнів успіху, у нашому випадку – вивчення і використання іноземної мови у міжкультурному спілкуванні.

 Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.

Звертаємо увагу на те, що у загальноосвітніх навчальних закладах можe використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через «Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України». Із зазначеним переліком можна буде ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua  

 З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документа можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev 

Учитель/учителька у початковій школі є ключовою фігурою, яка власним прикладом, способами взаємодії з учнями, батьками, колегами, а не декларацією певних положень, формує позитивне ставлення дитини до себе, інших учнів, педагогів, школи, навчання. Провідною стильовою характеристикою діяльності вчителя/вчительки початкової школи є демократичність. Перехід початкової освіти на якісно новий рівень можливий лише за умови конструктивної взаємодії школи й родини на засадах партнерства. Розуміння пріоритетності родинного виховання  ставить перед школою завдання залучення батьків до організації навчально-виховного процесу як його рівноправних учасників.

Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу            (ДСанПІН 5.5.2.008-01).

У 1-му класі домашні завдання не задаються.

У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі –                45 хвилин; у 3-му класі – 1 години 10 хвилин; 4-му класі – 1 години              30 хвилин.

У 2 класі учням можуть пропонуватися завдання, які мають місце виключно за умов зорієнтованості на конкретну дитину і відповідною диференціацією за рівнем складності та змістом. Визначальним для прийняття учителями рішення пропонувати такі завдання чи ні, є їх доцільність для успішного просування кожної дитини за власною освітньою траєкторією.

Акцентуємо увагу на правильному визначені обсягу домашнього завдання, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я.

Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.

Завдання мають бути посильними для самостійного виконання учнями. Не можна пропонувати завдання на невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.

Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.

Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів.

Поточний і підсумковий контроль за рівнем навчальних досягнень учня/учениці здійснює вчитель/вчителька на підставі загальних критеріїв і норм оцінювання результатів навчальної діяльності учня/учениці з навчальних предметів таких освітніх галузей: «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», які визначаються у нормативно-правових документах.

Оцінювання навчальних досягнень учня/учениці зорієнтоване на формування його рефлексивної позиції, мотивації на досягнення успіху в особистісному зростанні. Тому важливим фактором є те, що результати навчальних досягнень учня/учениці не озвучуються в класі та на батьківських зборах. Ця інформація стосується тільки вчителя-учня-батьків (або осіб, які їх замінюють) і має бути описовою, з детальним поясненням досягнень дитини та доброзичливою допомогою. 

Перевірку навчальних досягнень учня/учениці початкової школи здійснюють з урахуванням принципів психологічної комфортності і здоров’язбережувального характеру навчально-виховного процесу.

З метою зменшення психологічного напруження у першокласників, для письма рекомендується користуватись простим олівцем – за рішенням вчителя, відповідно до рівня готовності дітей. На розсуд вчителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням. Звертаємо увагу вчителів, що наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає на оцінку за роботу, про що зазначається в оновлених орієнтовних вимогах до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів. Необхідно пам’ятати, що дитина має право на помилку.

Використання олівця рекомендоване до сформування навички письма. Час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам вчитель, індивідуально для кожної дитини.

При перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді навчання в       1 класі не рекомендується використання ручки з червоною пастою для позначення помилок. Звертаємо увагу, що для успішного і вмотивованого навчання дітям початкової школи важливо отримувати більше схвалень їхньої роботи, аніж виправлень чи вказівок на помилки.

Для оцінювання письмових робіт в зошитах, а також у щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя.

Основні зміни у навчальних програмах

Наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з метою розвантаження навчальних програм для учнів початкових класів затверджено зміни до наступних програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура» «Основи здоровʼя». До найбільш суттєвих змін належать такі:

знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми. Учителі визначатимуть їх самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного забезпечення  та регіональні особливості;

знято дублювання змісту у  навчальних предметах «Основи здоровʼя», «Я у світі», «Природознавство»;

здійснено перерозподіл тем між класами з метою приведення процесу навчання у відповідність до вікових можливостей молодших школярів та принципу здоров’язбереження;

уніфіковано термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників, її наближено до вікових особливостей молодших школярів.

У пояснювальних записках до окремих предметів корегувались цілі й завдання, уточнювались особливості організації вивчання програмового матеріалу. Зокрема, у навчальній програмі з «Української мови» уточнено перелік словникових слів, зокрема, вилучено ті, що не є поширеними в мовленні молодших школярів (цемент, фанера, республіка тощо), натомість додано нові, які набули широкого вжитку (аеропорт, милосердний, ноутбук та ін.). Із програмових вимог видалено письмо на дошці. Із мовленнєвої змістової лінії в 2-4 класах вилучено підрозділи «Аудіювання» й «Читання» (їх перенесено до програми з літературного читання).

У 1 класі вилучено умовне позначення слів і речень та складання речень за графічною схемою.

У програмі для 2 класу конкретизовано правила переносу слів, а саме: з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом, подовженими приголосними звуками; розділ «Корінь слова. Спільнокореневі слова» та правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в корені перенесено до програми для 3 класу.

У 3 класі в розділі «Текст» замість міркування введено есе (розмірковування в довільній формі на будь-яку знайому тему); усунуто складання текстів-інструкцій, побудову речень за схемами.

У програмі для 4 класу вилучено змінювання дієслів за особами та правопис особових закінчень дієслів.

У програмі з «Літературного читання» конкретизовано позиції, які спрямовують учителя на реалізацію компетентнісного підходу (наприклад, «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на «виконує вправи з...»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності» замінено на «знаходить у тексті опис зовнішності персонажа» тощо) та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань і як засобу естетичного задоволення (наприклад, розповідає про свої враження, почуття, які виникли під час читання/слухання; називає події твору, які їх викликали; пояснює свою думку).

Формулювання змісту навчального матеріалу у вигляді методичних рекомендації уніфіковано відповідно до формату такого документа, як навчальна програма.

Уведено розділ «Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення» із вимогами по кожному класу з урахуванням тих, що були зазначені в програмі з української мови та відповідно було додано опис цього розділу у пояснювальній записці програми.

Спрощено вимоги до навчальних досягнень учнів, щодо власних висловлювань; обов’язкової кількості творів, що учні мають читати напам’ять.

Проаналізовано та оновлено коло читання в кожному класі з використанням рекомендаційних списків дитячої літератури, що були надані Національною бібліотекою України для дітей, авторитетними електронними ресурсами. Для виконання програми планується видання навчальної книги серії «Шкільна бібліотека» для учнів 1-2 та 3-4 класів, до якої увійдуть твори авторів, прізвища яких уведено в програму.

У програмових вимогах вилучено кількісні показники темпу читання, натомість прописано якісні характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).

У програмі з «Іноземних мов»:

суттєво спрощено вимоги до письма для учнів 1-го класу;

скорочено обсяг висловлювань у мовленнєвій компетенції «Говоріння» та обсяг письмових повідомлень у мовленнєвій компетенції «Письмо»;

вилучено складні граматичні форми, що належать до мовного рівня А2: множина іменників, закінчення (-es) (1 клас),  присвійний відмінок іменника (3 клас), Present Perfect (4 клас), структура to be going to (4 клас);

вилучено з лінгвістичної лексичної компетенції теми «Шкільне приладдя» (2 клас), що дублює вимоги 1-го класу;

спрощено вимоги до письма у 3 класі щодо написання листів та листівок («за зразком оформлюють короткі повідомлення та листівку-вітання, СМС»);

уточнено мовленнєві функції щодо опису емоційного стану: «виражати настрій»;

уточнено вимоги мовленнєвої компетенції «Аудіювання», з урахуванням роботи з навчальними аудіо- та відеоматеріалами;

уточнено тематику ситуативного спілкування:  «Дозвілля» («Іграшки», «На прогулянці») – 1 клас, «Свята та традиції» («Харчові продукти») – 2 клас, «Помешкання» («На кухні»), «Природа і навколишнє середовище» («Пори року»), «Відпочинок і дозвілля» («Поїздка на канікулах») – 3 клас, «Свята і традиції» («Святкування у кафе») – 4 клас.

У програмі з «Математики» відбулося зміщення акцентів із знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб ураховано пропозиції фахівців щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів із різними навчальними можливостями. В оновленій програмі пропонується у другому класі виконувати множення зручним для дитини способом: замінювати додаванням, зважаючи на попередній результат, з опорою на таблицю. Зміщено акценти щодо набуття учнями обчислювальної навички як найвищого ступеня оволодіння прийомами обчислення.

У програмі з «Природознавства» знято розподіл годин на вивчення кожного розділу. Збільшено кількість уроків-екскурсій та спостережень у природі. Розширено тематику навчальних проектів. Приведено у відповідність зміст навчального матеріалу та вимоги до кінцевих результатів засвоєння програмового змісту з урахуванням вікових особливостей учнів початкових класів.

Тему «Тіла і речовини» інтегровано у зміст програми 1-го, 2-го, 3-го та 4-го класів. У першому класі в розділі «Навколишній світ» формуються уявлення про тіла неживої природи, природні та штучні тіла. У розділі «Нежива природа» діти знайомляться з речовинами на прикладі води, повітря, піску, глини та досліджують деякі їхні властивості.

У другому класі формується уявлення про агрегатні стани речовини на прикладі води (твердий – лід (cніг); рідкий – вода; газоподібний – водяна пара) та перехід води з одного стану в інший за нагрівання та охолодження (утворення хмар та опадів, колообіг води у природі, замерзання водойм, відлига). Учні набувають практичних навичок, досліджуючи речовини у різних агрегатних станах, порівнюють властивості льоду та снігу, усвідомлюють, що сніг і лід – це вода, досліджують сніжинки за допомогою лупи та за малюнками.

У третьому класі поглиблюються знання учнів про речовини та їхні властивості, формується поняття про розчинні та нерозчинні у воді речовини, учні досліджують розчинність речовин, що використовуються у побуті. Вивчаючи властивості води, варто наголосити, що всі рідини приймають форму посудини, у яку їх наливають, текучі, але водночас мають і відмінні властивості (практична робота «Порівняння властивостей води та інших рідин»). При вивченні складу повітря учитель наголошує, що воно є сумішшю газоподібних речовин (кисню, азоту, водню вуглекислого газу, водяної пари та ін.). Властивості газоподібних речовин вивчаються на прикладі повітря. Усі гази займають весь доступний їм простір, легко стискаються, розширюються при нагріванні і водночас мають різні властивості (на прикладі кисню, водяної пари, вуглекислого газу).

У темі «Корисні копалини» поглиблюються знання учнів про властивості речовин у різних агрегатних станах на прикладі твердих, рідких та газоподібних корисних копалин. Знайомлячись із колекцією корисних копалин учні порівнюються їхні властивості.

При вивченні ланцюгів живлення, травної, дихальної та кровоносної систем, гігієни шкіри, складанні раціону здорового харчування знання учнів про речовини у 3-му класі розширюються, а узагальнити їх допоможе проект «Різноманітність речовин і матеріалів та використання їх людиною».

Навчальна програма «Я у світі» зазнала таких змін: знято теми, які дублюються зі змістом  предмета «Основи здоров’я» і які доцільніше вивчати на «Основах здоров’я»  («розвиток людини протягом життя», «зовнішність людини» тощо). До програми включено практичні роботи, рольові ігри, дискусію, навчальні проекти. Зроблено акцент на тому, що проекти можуть бути колективні, групові, індивідуальні. На кожен навчальний проект  запропоновано кілька тем. Це дасть змогу об’єднати деякі теми, чим  розвантажить програму та надасть право вибору як вчителю так і учню/учениці.

У програмі «Основи здоровʼя» вилучено інформацію щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, у розділі «Фізична складова здоров'я» поняття «мінерали» і «мікроклімат», оскільки в змісті навчальної програми з природознавства не передбачено формування понять «клімат», «мінерали» та «гірські породи»; вимогу «називає групи зубів та їх функції тощо.

З програми «Трудове навчання» вилучені теми «Виготовлення об’ємних виробів з дроту» та «Бісероплетіння». Зміст практичної роботи визначається вчителем/вчителькою самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Об’єкти праці для виготовлення на уроках учитель/учителька добирає опираючись на побажання учнів.

Навчальна програма «Музичне мистецтво» оновлена за рахунок вилучення важких для сприймання дитиною теоретичних формулювань, музичних творів застарілого змісту або складних для сприйняття учнями цього віку.

Наданням вчителеві/вчительці більше можливостей для вибору репертуару  - 50% музичного матеріалу вчитель/вчителька може обирати на свій розсуд – із запропонованого програмою додаткового репертуару або здійснювати доцільну заміну відповідно до умов школи, підготовленості та запитів учнів тощо. Введено пункт «Орієнтовний матеріал для…» замість «Основний матеріал для….».

У програмі «Образотворче мистецтва»  вилучено зайву теоретичну інформацію.

Навчальна програма «Мистецтво» зазнала незначних змін, до переліку синтетичних мистецтв додано «цирк», в «Орієнтовні твори для сприймання теми» - «Картини місцевих художників» та «Роботи місцевих художників та майстрів», в перелік ХТ (художні техніки): роздмухування, набризк, монотипія, діатипія, гратографія, плямографія.

Програма з «Інформатики» оновлена з дотриманням концентричності. Тема «Графіка» розглядалася лише у другому та четвертому класах, тепер ця тема є з 2 по 4 класи. Зміст навчального матеріалу розділ «Текст» доповнено темами «Сприймання тексту в електронних книгах» та «Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки». Програму осучаснено внесенням до її змісту понять, які вивчаються на інших предметах (електронні карти, схеми, діаграми тощо).

Зміст навчального матеріалу та державних вимог до рівня навчальних досягнень учнів програми «Інформатика» мають нове формулювання з передбаченням, що дитина зможе практично виконати дії на стаціонарному, портативному, будь-якому мобільному пристрої, незалежно від різноманіття операційних систем та від того чи в інстальованій програмі на ПК буде виконуватись, чи в хмарному середовищі. Опис практичних частин оновлено так, що можна не завантажувати жодну програму на стаціонарний комп’ютер, окрім операційної системи, а виконувати все в Інтернеті.

Важливим чинником сучасної освіти є використання знань з інформатики для медійної та інформаційної грамотності дитини як складової успішності у навчанні інших предметів.

У державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці включено фразу «учень/учениця використовує у своєму мовленні», до кожної теми. Це зроблено з метою уникнення застосування дітьми абстрактних понять, складних наукових термінів.

У програмі «Фізична культура» замінено термін «Школи вправ, м’яча та ін.», вилучено систему оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років, лист контролю фізичної підготовленості учня, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета «Фізична культура», тестові завдання для оцінювання теоретичних знань учнів 2-4 класів тощо. Доповнено зміст сучасними рухливими іграми та вправами на релаксацію. Лижну і ковзанярську підготовку та плавання винесено у додатки, зміст яких можна використовувати за наявності відповідних умов.

У зв´язку з внесеними змінами у навчальні програми, наголошуємо, що календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.

Автономія вчителя має бути забезпечена вільним вибором форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.  Адміністрація навчального закладу або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення навчально-виховного процесу, а не контролю.

Для реалізації оновленого змісту навчальних програм місцевим органам управління освітою та обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти необхідно скоординувати роботу усіх регіональних методичних служб та провести широку інформаційну роботу. Обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти відкорегувати навчальні плани курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів; спланувати проведення тематичних постійно діючих семінарів, семінарів-практикумів, круглих столів, тренінгів, виїзних засідань кафедр та відділів з метою ознайомлення з особливостями змісту та методикою викладання предметів за оновленими програмами.

Додатковий матеріал для вчителя/вчительки

Робота з есе

Есе – невеликий за обсягом твір, що має довільну побудову, у якому автор висловлює власні думки та враження з конкретного приводу чи питання щодо конкретного явища чи предмета. Есе не претендує на вичерпну відповідь чи категоричну позицію відносно предмета висловлювання.

Створюючи есе учень/учениця:

-  висловлює свою власну думку;

- показує своє ставлення до того, про що говорить;

- не потрібно дотримуватись якоїсь обов’язкової форми (вступу, основної частини, висновку);

- не слід усебічно описувати предмет чи подію;

- можна лише частково, як у розмові, торкатися якихось питань;

- можна висловлювати спірні міркування;

-  мова повинна бути виразною, можна використовувати образні слова, порівняння тощо;

-  есе – це текст, у нього має бути початок і кінець (завершення);

За бажанням, на початку есе дитина може сказати, про що йтиметься у його висловлюванні, про час, місце й особливості подій. Можна на початку подати вислів, який виражає думку, або викликає різне ставлення в різних людей. Починатись есе може також прислів’ям, приказкою чи чиїмось мудрим висловом.

Есе може бути схоже на оповідання, під час читання якого виникають якісь особливі відчуття й напрошується важливий висновок. Якщо есе створене у формі опису, то цей опис має бути дуже яскравим, захоплюючим і викликати важливі й цікаві думки.

Необхідно, щоб останній абзац  есе завершив думку. Слова «я думаю», «я впевнений/упевнена», «я переконаний/переконана», «я знаю» допоможуть учню/учениці підкреслити, що це його власна думка.

Есе має налаштовувати людину на добрі вчинки. Речення можуть бути короткі й навіть незавершені. Можна використовувати запитання й окличні речення.

1. Прочитай уважно тексти й порівняй їх.

І. Властивості води

Відомо, що в природі вода може перебувати в трьох різних станах: газоподібному, рідкому, твердому. У газоподібному стані у вигляді пари вода міститься в повітрі. У вигляді великих мас снігу і льоду вона цілий рік лежить на вершинах високих гір. У річках, озерах, надрах землі вода знаходиться в рідкому стані.

Хмари, сніг і дощ – це також різні стани води. Хмара складається з безлічі краплинок води або кристаликів льоду. Пригадай, сніжинка – це кристалики льоду, дивовижним чином з’єднані між собою.

У природі водяна пара піднімається вгору. На шляху вона потрапляє в холодне повітря. Охолоджуючись, пара перетворюється на дрібні краплі води. Так утворюється хмара. Маленькі краплинки води зливаються у більші і падають на землю у вигляді дощу або снігу. Отже, вода здатна переходити з одного стану в інший: з рідкого у твердий або газоподібний, а з газоподібного в рідкий і твердий.

ІІ. Колообіг води в природі

Я дуже люблю воду. Вода відіграє важливе значення в природі й житті людини. Вона завжди різна, бо постійно змінює свій стан. Улітку я плаваю в річці, а взимку катаюсь на ковзанах по кризі. Водойма взимку замерзає.

В атмосфері завжди присутні крапельки води. Саме вони роблять повітря вологим. Але ми їх не бачимо, бо вони дуже маленькі. А дощові краплі великі.

А як же виникає дощ? Із земної поверхні вода під дією тепла сонячних променів випаровується. Я часто спостерігала, як після дощу в сонячну погоду висихає асфальт і зникають калюжі. Водяна пара підіймається вгору й утворює хмари. У хмарі дрібненькі краплинки об’єднуються. Коли хмара стає великою й «важкою», краплі дощу падають на землю й напоюють її вологою. А потім усе знову повторюється.

Узимку вода перетворюється на кристалики льоду – сніжинки. Вони падають на землю і прикривають її, наче ковдрою, аж до весни. Навесні сніг тане й веселими струмочками біжить пагорбами напоюючи землю. Це щоб був хороший урожай. Так вода й мандрує, постійно змінюючись.

Я впевнена, що від чистоти води залежить наше здоров’я. Мудра природа підтримує життя на землі. Слід розуміти процеси, які відбуваються в природі. Це допоможе нам зберегти довкілля.

2. Порівняй прочитані тексти й скажи, що в них є спільного, а що їх різнить.

3. Подумай, який із цих текстів – есе. Обґрунтуй усно свою думку.

Зразки завдань розроблених на компетентнісних засадах (особистісний підхід, діяльнісний підхід, тощо)

для реалізації міжпредметної інтеграції та практичної спрямованості навчального процесу

Українська мова, 4 клас

1.     Прочитай свій текст перед класом. Послухай твори однокласників. Запиши речення, яке тобі найбільше сподобалось у прослуханих творах.

2.     Дай письмові відповіді на запитання. Як ти думаєш, чому деякі слова підкреслені?

Хто з живих істот займає перше місце за кількістю видів на Землі?

Де на твою думку, тваринам було найважче пристосуватися до життя?

На яке питання є точна відповідь у тексті?

Яке питання вимагало власних розмірковувань? Зафарбуй біля нього кружечок. На яке запитання тобі було цікавіше давати відповідь? Чому? Обґрунтуй свою думку.

Які запитання тобі би хотілося поставити автору цього тексту? Запиши їх. Використовуй питальні слова.

3.     Оціни результат своєї роботи й визнач місце на «сходинках успіху». Обери відповідну сходинку та зафарбуй її.

Математика, 4 клас

Серед завдань обери те, яке ти хочеш виконати в першу чергу,              і запиши в кружечку біля його номера число 1. Так само визнач порядок виконання наступних завдань і запиши в кружечках відповідні числа: 2, 3, 4.  Виконай завдання у визначеному тобою порядку.

1.      Порівняй величини.

а) 96 т * 720 ц 35 кг;     б) 43 дм 6 см * 432 см;      в) 1/3 доби *13 год.   

   

2.      Знайди значення виразу

38  32 : 76 + (354 · 308 – 57 269).

39   

3.      Розв’яжи задачу окремими діями з повним поясненням.

Ластівка за 4 год польоту подолала 276 км. Третину цього шляху чиж пролетів за 2 год. На скільки швидкість ластівки була більшою за швидкість чижа?

4.      Накресли прямокутник, площа якого 21 см², а ширина – 3 см.

Розділи прямокутник двома відрізками на 2 чотирикутники і 2 трикутники.

Природознавство. 2 клас.

1. На малюнку зображено природу у місяць найдовшого дня і найкоротшої ночі. Запиши назву цього місяця. ______________________

2. Розфарбуй зображення Землі у положенні відносно Сонця, яке вона займає в цей місяць. (Малюнок із зображенням Землі у двох положеннях відносно Сонця, яке вона займає влітку і взимку)

3. Яке число має бути записано в календарі, якщо це останній день цього місяця? Запиши це число.

4. Запиши дату (число і місяць), яка буде через п’ять діб.

5. Обведи термометр, показання якого може відповідати температурі зображеного довкілля. (Малюнки двох термометрів: із показанням +10 і – 10 градусів)

6. Наведи на малюнку лінію горизонту синім олівцем.

7. Зважаючи на поданий на малюнку запис сторони горизонту, визнач, що зображено – схід чи захід сонця. Підкресли відповідне слово.

8. Яка частина доби була за три години до тієї, що зображена на малюнку? Запиши її назву. ________________________________________

9. Скільки станів води зображено на малюнку? Запиши це число.

10. Покажи стрілочкою напрям вітру на малюнку.

11.Відшукай і закресли на малюнку помилку. Виконай малюнок правильно.

Природознавство 2 клас.

1.Розглянь картину, яку Катруся обрала для своєї кімнати і дай відповіді на її запитання.

Який період осені зобразив художник? Підкресли відповідне слово.

Рання, золота, підзимок.

Якою може бути температура повітря у зображеному на репродукції куточку природи? Покажи цю температуру на моделі термометра.

2.Учням пропонується прослухати фрагмент музичного твору М. А. Римського-Корсакова «Політ джмеля» (не озвучуючи назву) і виконати завдання.

Політ якої із зображених комах передав композитор музикою? Запиши назву цієї тварини. ____________________

   

Які рослини може запилювати влітку комаха, політ якої зображено у музичному творі? Підпиши їхні назви.

   

__________________      _________________   __________________

            

2. Діти прийшли до кінотеатру, щоб подивитися стрічку «День щастя». Прочитай фрагмент діалогу, який відбувся між дітьми і запиши відповідь на запитання хлопчика.

Орієнтовний план навчального проекту

(курс за вибором «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета»

Ти багато чому навчився для налагодження стосунків з оточуючими. Отже, можеш разом з однокласниками об’єднатися у групи й розробити проект «Добрі стосунки – найбільший скарб». Це, наприклад, може бути підготовка збірки творів (віршів, пісень, ігор, казок, оповідань про дружбу) для малюків старшої групи дитячого садочка, які допоможуть їм будувати добрі стосунки.

Під час роботи над проектом можете скористатися поданим планом.

План виконання проекту

1.    Обговорити в групі важливість втілення задуму проекту.

2.    Визначитись, для якого дитячого садочка будете готувати збірку.

3.    Дізнатися адресу садочка й домовитись з вихователем.

4.    Вирішити, які твори увійдуть до збірки, де їх знайти.

5.    Придумати, яким буде оформлення збірки.

6.    Розподілити обов’язки між учасниками проекту.

7.    Виконати свою частину роботи.

8.    Оформити збірку.

9.    Подарувати збірку дошкільнятам.